Як гратися з дитиною до року

17.08.2019   Оксана Кушнір

Коли я готувалася до народження сина, то читала досить багато книжок. Читала про те як доглядати дитину, виховувати, спілкуватися. Але мені й до голови не прийшло почитати про те, як з нею гратися. І коли у моєму житті з'явився Іван, виявилося, що усі мої знання про ігри з дітьми підходять для дітей старше 3 років. На той період, коли дитині вже цікаво бавитися іграшками, коли з нею можна разом майструвати, творити, читати книги. А от що робити з дитиною до року, не зрозуміло.

Тут мене врятували дві книги:

Перша - від Лізель Полінскі (“PEKiP: гра та рухання. Понад 100 ігор, які допомагають розвитку дітей в перший рік життя.”). Наприкінці 60-х років була розроблена ціла концепція групових занять для батьків та дітей першого року життя — “Празька програма "Батьки та діти". Мета програми — підтримати батьків та дітей у процесі становлення глибоких стосунків на першому році співіснування, які б базувалися на довірі. В системі PEKiP для кожного етапу першого року життя відповідають певні рухливі та сенсорні ігри через природні для дитини рухи. Для ігор використовуються прості предмети (брязкальця, м'яч, шматки тканини, кольорові стрічки). Окрім ігор, які розвивають, авторка наполегливо рекомендує застосовувати емоційні ігри. Наприклад, всім відому гру "Ку-ку".

Друга книга - від Дебори Макнамари (“Спокій. Гра. Розвиток. Як дорослі виховують маленьких дітей, а маленькі діти виховують дорослих.”). Авторка переконана, що у грі народжується особистість. Гра — не наповнення дітей інформацією, а виявлення їхніх ідей, бажань, мрій, намірів. Гра дає можливість висловитись, попри брак слів. Гра — акт самотворення. Ось декілька аргументів, які наводить авторка, чому дітям необхідно мати час на гру:

  • щоб розвинути та розкрити власний потенціал;
  • щоб знаходити та розкривати власне "Я";
  • щоб програмувати в мозку зв'язки, які відповідають за розв'язок проблем;
  • щоб зберігати психологічне здоров'я та добробут;
  • щоб досліджувати свої творчі задатки та формувати почуття відповідальності;
  • щоб "пробувати життя" у вільному від наслідків просторі.

 

Тож для домашніх ігор почала шукати іграшки. Буду відвертою, я дуже ретельно підходжу до підбору іграшок. Маю два принципи: перший — естетичний.

Я не люблю пластик, а ще більше не люблю — кольоровий пластик.

Тому намагаюся шукати, по можливості, іграшки з натуральних матеріалів. Їх у нас небагато, але є. Вони приємні на дотик і що не менш важливо, на смак.

Другий принцип — іграшки повинні бути такими що розвивають. Тобто іграшки з відкритим кінцем.
За моїми спостереженнями, перших 3 місяці — іграшки зовсім не потрібні. Найкраща іграшка у цей час — обличчя тата і мами. Я розповідала віршики, казки, а тато співав пісні. І в цей час дуже багато часу носила малюка в слінгу. Краще сказати — постійно.

Починаючи з 3 місяців, коли в Івасика з'явився хватальний рефлекс, наш арсенал поповнився іграшками, які легко може вхопити маленькою ручкою.

У 4-5 місяців — Івасик перебрався на підлогу. Арсенал розваг поповнився м’ячиком, який можна було легко штовхати ногами у підвішеному стані. Книга — шуршалка з тканини оздоблена пластиковими кінчиками, які можна, якщо є охота/потреба, гризти.

З 6 місяців — за моїми відчуттями, Івану знову не потрібні іграшки, бо малюка цікавить усе що видає звуки. Тому я підгледіла ідею у PEKiP - наповнена крупою сочевиці пластикова пляшка. При крутінні-вертінні видає неймовірно дзвінкі звуки та нагадує якийсь африканський інструмент. Також я купила маракаси, які потім можуть стати гарним елементом інтер'єру.

 

Далі у планах придбати іграшки з відкритим кінцем, які б дозволяли фантазувати та додумувати їхнє функціональне призначення. Це може бути дерев’яна веселка із колекції Grimm’s та кубики, піраміда.

До речі, щоб підтримувати вдома порядок, я використовую різного роду кошики та дерев'яні ящики. Вони естетичні, чудово вписуються в будь-який інтер'єр, виготовлені з природних матеріалів.

Але найголовніше — це знаходити щоденно 15 хвилин, як мінімум, для того, щоб набутися один з одним, подуркувати та погратися.

Питання дня: як ви граєтеся зі своєю дитиною до року? Які улюблені іграшки у вашому арсеналі?