Спілкування

Творчість

Критичне мислення

Допитливість

Уява

Зосередженість і самоконтроль

Природознавство

Створення зв'язків

Навігація

Тіло

Активний спосіб життя

Вирішення проблем

Поведінковий патерн

Дрібна моторика

Фізична активність

Сенсорика

Соціалізація

Емпатія

Наполегливість і мужність

Самооцінка

Самозабезпечення

Командна робота

Школа

Грамотність

Математика

Наука

Мова

Велика моторика

Немає Різдва без зірок! 
 
Їх можна купити в магазині, а можна спробувати створити щось своїми руками, в дусі апсайклінгу: зірка з паличок, зібраних під час прогулянки парком. Це ефектна прикраса, яка коштує майже нічого. 
 
Для однієї зірки тобі знадобиться лише 5 паличок і нитка улюбленого кольору. 
 
Зв'язуємо 2 паличка разом, обмотуючи їх дротиком, а потім обмотуємо ниткою. 
 
Щоб зв’язки не розпалися, потрібно закріпити кінці, підтягнувши їх голкою. Можна зробити це і краплею клею, але це може виглядати не дуже естетично. 
 
Таким же чином зв'язуємо другу частину зірки. 
 
Ми з’єднуємо обидва елементи останньою паличкою так, щоб створити зірку. Залишаємо довший кінець нитки, яким будемо вішати прикрасу на гілку.

Немає Різдва без зірок!

Їх можна купити в магазині, а можна спробувати створити щось своїми руками, в дусі апсайклінгу: зірка з паличок, зібраних під час прогулянки парком. Це ефектна прикраса, яка коштує майже нічого.

Для однієї зірки тобі знадобиться лише 5 паличок і нитка улюбленого кольору.

Зв'язуємо 2 паличка разом, обмотуючи їх дротиком, а потім обмотуємо ниткою.

Щоб зв’язки не розпалися, потрібно закріпити кінці, підтягнувши їх голкою. Можна зробити це і краплею клею, але це може виглядати не дуже естетично.

Таким же чином зв'язуємо другу частину зірки.

Ми з’єднуємо обидва елементи останньою паличкою так, щоб створити зірку. Залишаємо довший кінець нитки, яким будемо вішати прикрасу на гілку.

Різдвяна зірка

Коли світить сонечко і вітер здуває з гілок найкрасивіші листочки до ваших ніг, природа кличе зайнятися осінніми саморобками. 
 
Я люблю, коли осінь показує свою теплу сторону і листя шелестить під ногами. Ідеальний час, щоб додати трохи осіннього декору у свій дім, або зробити маску для дитини. 
 
Технологія проста і більша частина матеріалу просто потрапить вам в руки на наступній прогулянці. 
 
Для маски найкраще підійде кленовий листок. Намалюйте на листочку симпатичну мордочку лисички чи білочки. На місці очей зробіть невеличкі отвори. 
 
Така маска потішить не тільки дітей, але й дорослих.

Коли світить сонечко і вітер здуває з гілок найкрасивіші листочки до ваших ніг, природа кличе зайнятися осінніми саморобками.

Я люблю, коли осінь показує свою теплу сторону і листя шелестить під ногами. Ідеальний час, щоб додати трохи осіннього декору у свій дім, або зробити маску для дитини.

Технологія проста і більша частина матеріалу просто потрапить вам в руки на наступній прогулянці.

Для маски найкраще підійде кленовий листок. Намалюйте на листочку симпатичну мордочку лисички чи білочки. На місці очей зробіть невеличкі отвори.

Така маска потішить не тільки дітей, але й дорослих.

Маска з осіннього листя

Незалежно від того, товстий, худий, високий чи маленький – можна знайти правильний одяг для кожного каменя та розпізнати у ньому ту чи іншу комаху! 
 
Якщо цього року ти не проводив свою відпустку на кам’яному пляжі, то здійсни мандрівку до найближчого берега річки, щоб назбирати каміння. Трішки фантазії й камені миттєво перетворюються на унікальних особистостей! 
 
Для цієї саморобки знадобиться зовсім небагато матеріалів. Придивися до каменя, на що він схожий? Якщо на якусь комаху, то розмалюй його у цю комаху.&nbsp; 
 
Якщо на якусь людину, то для початку намалюйте обличчя. Обмотай кольоровими нитками чи дротом. 
 
Майстерня з каміння – це весела творча гра для дітей та приємний спогад для всіх.

Незалежно від того, товстий, худий, високий чи маленький – можна знайти правильний одяг для кожного каменя та розпізнати у ньому ту чи іншу комаху!

Якщо цього року ти не проводив свою відпустку на кам’яному пляжі, то здійсни мандрівку до найближчого берега річки, щоб назбирати каміння. Трішки фантазії й камені миттєво перетворюються на унікальних особистостей!

Для цієї саморобки знадобиться зовсім небагато матеріалів. Придивися до каменя, на що він схожий? Якщо на якусь комаху, то розмалюй його у цю комаху. 

Якщо на якусь людину, то для початку намалюйте обличчя. Обмотай кольоровими нитками чи дротом.

Майстерня з каміння – це весела творча гра для дітей та приємний спогад для всіх.

Оживи каміння

Мені подобається вчити своїх дітей, що можна робити багато речей власноруч замість того, щоб купувати. 
 
Один із таких прикладів: гра в хрестики-нулики. Вона зроблена з камінців, які ми назбирали. Камінці слід обрати максимально пласкі та гладкі, а потім просто нанести символи чорним маркером. На бавовняному мішечку зробити маркером лінії. 
 
І вуаля, гра готова!

Мені подобається вчити своїх дітей, що можна робити багато речей власноруч замість того, щоб купувати.

Один із таких прикладів: гра в хрестики-нулики. Вона зроблена з камінців, які ми назбирали. Камінці слід обрати максимально пласкі та гладкі, а потім просто нанести символи чорним маркером. На бавовняному мішечку зробити маркером лінії.

І вуаля, гра готова!

Хрестики нулики

А ви встигли поповнити свої запаси жолудів восени? Якщо так, то могли помітити, що жолуді почали всихатися і тріскатися. Повтікали зі своїх плюсок. Тим часом плюски дуже довговічні та ідеально підходять для ігор. 
 
Ми зробили з них меморі. Пофарбували плюски усередині акриловими фарбами. Кожного кольору зробили пару і готово! 
 
Як грати в меморі багато хто знає, але ми нагадаємо: 
<ul>
<li>Розкладаємо плюски жолудів на столі кольоровою стороною донизу.</li>
<li>Гравці по черзі перевертають по дві плюски одночасно. Якщо колір збігся, то гравець забирає їх собі, якщо ні, то перевертає назад.</li>
<li>Перед партією гри можете домовитися чи надається гравцю, який вгадав кольори, додатковий хід.</li>
<li>Гра триває до тих пір, поки плюски на столі не закінчаться. Переможець – володар більшої кількості пар.</li>
</ul>

А ви встигли поповнити свої запаси жолудів восени? Якщо так, то могли помітити, що жолуді почали всихатися і тріскатися. Повтікали зі своїх плюсок. Тим часом плюски дуже довговічні та ідеально підходять для ігор.

Ми зробили з них меморі. Пофарбували плюски усередині акриловими фарбами. Кожного кольору зробили пару і готово!

Як грати в меморі багато хто знає, але ми нагадаємо:

*   Розкладаємо плюски жолудів на столі кольоровою стороною донизу.
*   Гравці по черзі перевертають по дві плюски одночасно. Якщо колір збігся, то гравець забирає їх собі, якщо ні, то перевертає назад.
*   Перед партією гри можете домовитися чи надається гравцю, який вгадав кольори, додатковий хід.
*   Гра триває до тих пір, поки плюски на столі не закінчаться. Переможець – володар більшої кількості пар.

Гра меморі з плюсок жолудя

Іноді навіть таке просте завдання, як «знайти та прикрасити свій похідний ціпок» може стати початком великого творчого проєкту. 
 
У нас тільки зароджується культура брати з собою в похід/прогулянку #walkingstick #hikingstick, а в США та Канаді, можна не тільки купити відповідну палицю в сувенірному магазині якогось національного парку, а й придбати спеціальні сувенірні мітки або підвіски для неї. 
 
Тож прогулюючись лісом чи парком, знайди потрібну палицю та пару пір’їнок. Вдома пошукай старі намистини, гарні шнурки чи стрічки. Зроби ескіз, використовуючи всі матеріали, які плануєш використати для прикрашання. 
 
До роботи. Не зупиняйся у самій божевільній фантазії. Твори. 
 
Насправді ціпок для довгих піших прогулянок і треків по горах, це дуже зручно. 
 
Спробуй!

Іноді навіть таке просте завдання, як «знайти та прикрасити свій похідний ціпок» може стати початком великого творчого проєкту.

У нас тільки зароджується культура брати з собою в похід/прогулянку #walkingstick #hikingstick, а в США та Канаді, можна не тільки купити відповідну палицю в сувенірному магазині якогось національного парку, а й придбати спеціальні сувенірні мітки або підвіски для неї.

Тож прогулюючись лісом чи парком, знайди потрібну палицю та пару пір’їнок. Вдома пошукай старі намистини, гарні шнурки чи стрічки. Зроби ескіз, використовуючи всі матеріали, які плануєш використати для прикрашання.

До роботи. Не зупиняйся у самій божевільній фантазії. Твори.

Насправді ціпок для довгих піших прогулянок і треків по горах, це дуже зручно.

Спробуй!

Мандрівний ціпок

Коли каштанів повний дім і вони розкидані по всій квартирі, то є гарна ідея, щоб їх зібрати та зробити незвичну прикрасу-саморобку. 
 
Ми всі знаємо про різдвяний вінок. Тож чому не спробувати та не зробити осінній вінок з каштанів. 
 
У каштанах пророби наскрізний отвір, щоб через нього легко пройшов дріт. Населяй усі каштани на дріт, формуючи коло. З'єднай краї троту та міцно закрути.&nbsp; 
 
Прикрась стрічкою, сухоцвітами, осіннім листям. 
 
Чудова осіння прикраса готова. Знайди для неї гарне місце та насолоджуйтеся спогадами про осінні прогулянки парками. 
 
Тепер по квартирі можна пересуватися без остраху, що наступиш на якийсь самотній каштан.

Коли каштанів повний дім і вони розкидані по всій квартирі, то є гарна ідея, щоб їх зібрати та зробити незвичну прикрасу-саморобку.

Ми всі знаємо про різдвяний вінок. Тож чому не спробувати та не зробити осінній вінок з каштанів.

У каштанах пророби наскрізний отвір, щоб через нього легко пройшов дріт. Населяй усі каштани на дріт, формуючи коло. З'єднай краї троту та міцно закрути. 

Прикрась стрічкою, сухоцвітами, осіннім листям.

Чудова осіння прикраса готова. Знайди для неї гарне місце та насолоджуйтеся спогадами про осінні прогулянки парками.

Тепер по квартирі можна пересуватися без остраху, що наступиш на якийсь самотній каштан.

Каштановий вінок

Я вважаю чудовим заняттям збирати красиві камінці, гілки, шишки... Приносити їх додому, а потім робити з них вироби. 
 
Одним із таких саморобних виробів є ліхтарик. Для нього потрібні гілочки, рисовий папір, клей, мотузка та свічка. Саме при будівництві ліхтарика знадобляться уміння в'язання вузлів. Адже, щоб з'єднати три гілочки мотузкою, без вміння в'язати Триніжку та Піонірського вузла не обійтися. 
 
Загалом ліхтарик такий як на фото, складається зі сплетення трьох Триніжок, верхівки яких зв'язані докупи. 
 
Три гілки поклади так, щоб центральна розташувалася в протилежному напрямку до двох інших. Розпочни зі зав'язування Піонірського вузла на одній із бокових гілок. Обмотай канат 6-7 разів над та під кожною гілкою. Не обмотуй занадто туго, інакше ти не зможеш розставити гілки, щоб утворилася тринога.&nbsp; 
Обмотай канат між центральною та двома боковими гілками. 
 
Закінчи, зав'язавши Піонірський вузол на іншій боковій гілці, ніж спочатку. 
 
Щоб утворилася тринога, поверни центральну гілку на 180 градусів та розстав дві бокові гілки. 
 
Коли три триноги будуть готові, з'єднай їхні вершечки разом та обмотай мотузкою. Каркас ліхтарика готовий. 
 
Обмотай каркас рисовим папером та зафіксуй початок та кінець обмотування декількома краплями клею. 
 
А щоб він був безпечним, то раджу використовувати світлодіодну свічку. 
 
Ліхтарик готовий!

Я вважаю чудовим заняттям збирати красиві камінці, гілки, шишки... Приносити їх додому, а потім робити з них вироби.

Одним із таких саморобних виробів є ліхтарик. Для нього потрібні гілочки, рисовий папір, клей, мотузка та свічка. Саме при будівництві ліхтарика знадобляться уміння в'язання вузлів. Адже, щоб з'єднати три гілочки мотузкою, без вміння в'язати Триніжку та Піонірського вузла не обійтися.

Загалом ліхтарик такий як на фото, складається зі сплетення трьох Триніжок, верхівки яких зв'язані докупи.

Три гілки поклади так, щоб центральна розташувалася в протилежному напрямку до двох інших. Розпочни зі зав'язування Піонірського вузла на одній із бокових гілок. Обмотай канат 6-7 разів над та під кожною гілкою. Не обмотуй занадто туго, інакше ти не зможеш розставити гілки, щоб утворилася тринога. 

Обмотай канат між центральною та двома боковими гілками.

Закінчи, зав'язавши Піонірський вузол на іншій боковій гілці, ніж спочатку.

Щоб утворилася тринога, поверни центральну гілку на 180 градусів та розстав дві бокові гілки.

Коли три триноги будуть готові, з'єднай їхні вершечки разом та обмотай мотузкою. Каркас ліхтарика готовий.

Обмотай каркас рисовим папером та зафіксуй початок та кінець обмотування декількома краплями клею.

А щоб він був безпечним, то раджу використовувати світлодіодну свічку.

Ліхтарик готовий!

Ліхтарик із гілок та рисового паперу

Якщо ви любите маленьких осінніх янголів, гномиків, то ця майстерка саме для вас. 
 
Ці маленькі іграшки ідеального розміру, щоб бути прикрасою. Вони комфортно почуваються на гілках різдвяної ялинки, у квіткових горщиках і є гарними маленькими прикрасами подарунків. 
 
Тож до наступної осінньої прогулянки: назбирайте шишки модрини та шапочки жолудів та насіння клену. Все, що вам зараз потрібно, це дерев’яні намистини та клей, і ви готові майструвати. 
 
Намистинці намалюйте кумедне, або просто миле личко. Приклейте її до шишки, а зверху до намистини наклейте капелюшок із жолудя. Якщо ви задумали янгола, то з насіння клену зробіть крила. 
 
Готово!

Якщо ви любите маленьких осінніх янголів, гномиків, то ця майстерка саме для вас.

Ці маленькі іграшки ідеального розміру, щоб бути прикрасою. Вони комфортно почуваються на гілках різдвяної ялинки, у квіткових горщиках і є гарними маленькими прикрасами подарунків.

Тож до наступної осінньої прогулянки: назбирайте шишки модрини та шапочки жолудів та насіння клену. Все, що вам зараз потрібно, це дерев’яні намистини та клей, і ви готові майструвати.

Намистинці намалюйте кумедне, або просто миле личко. Приклейте її до шишки, а зверху до намистини наклейте капелюшок із жолудя. Якщо ви задумали янгола, то з насіння клену зробіть крила.

Готово!

Маленькі осінні янголи

Видів закладок, мабуть, стільки, скільки їх власників. Можливо тому, що кожен має свою філософію при їх виборі. Деякі люди використовують все, що є під рукою, що теж заслуговує похвали, оскільки це друге життя для речей. Наприклад, дехто використовує старі квитанції чи паперові бирки від одягу. Про тих, хто гне кутики в книгах, навіть згадувати не хочеться! Є також група людей, яка віддає перевагу більш декоративним рішенням. Ми десь посередині, тому що переробляти (хоча б трохи) треба, але красиве рукоділля – це гарне та корисне дозвілля, яке можна провести разом з дітьми. Ми хочемо познайомити з технікою ткацтва. Тож шукайте картон і нитки. Поринаємо у світ ткача чи ткалі. 
 
На картоні проводимо лінії, які потім допоможуть нам позначити зубці, які триматимуть основу, тобто натягнуті нитки, на яких ми плестимемо. Зверху і знизу картону виріжте зубчики глибиною приблизно пів сантиметра. Від кількості зубців залежить, скільки ниток основи ми намотаємо і, зрештою, ширина закладинки. 
 
Починаємо намотувати основу. Початок нитки тримаємо рукою. 
 
Зачіпляємо нитку за верхні й нижні зубчики. Таким чином намотуємо 10 ниток, обрізаємо нитку і ховаємо її ззаду, під основу, як і початок нитки. 
 
Тепер починаємо працювати з ниткою, яка творитиме орнамент. Відрізаємо великий кольоровий шматок (приблизно 1 м) нитки. Засиляємо у товсту голку і починаємо пропускати через основу. Проходимо один раз під однією ниткою, один раз над іншою, а в наступному ряду робимо навпаки: де нитка йшла вгору, тепер опускається вниз. І ми повторюємо цю послідовність, поки не змінимо наступний колір. Час від часу слід підтягувати нитку, щоб тканина не розв’язувалася і не з’являлися дірки. При зміні кольору діємо як і в попередніх кроках, тільки кінець відрізаної нитки ховаємо під нитку ткання, по основі. 
 
Не засмучуйтесь, якщо початок роботи буде ширшим, трохи практики й майстерність набудеться. А такі вигини ще красивіші, органічніші, одразу видно, що це не машинний виріб. Якщо кольорів та довжини достатньо, то настав час закінчити закладку. Обрізаємо нитку, як і раніше, і зав’язуємо тугий вузол. 
На цей раз кінчик ховаємо у витканому полотні. Ззаду обрізаємо нитки. 
 
Зробіть бахрому, згрупуйте нитки по дві у пару та зав’яжіть їх у вузли. Зайві нитки обрізаємо.

Видів закладок, мабуть, стільки, скільки їх власників. Можливо тому, що кожен має свою філософію при їх виборі. Деякі люди використовують все, що є під рукою, що теж заслуговує похвали, оскільки це друге життя для речей. Наприклад, дехто використовує старі квитанції чи паперові бирки від одягу. Про тих, хто гне кутики в книгах, навіть згадувати не хочеться! Є також група людей, яка віддає перевагу більш декоративним рішенням. Ми десь посередині, тому що переробляти (хоча б трохи) треба, але красиве рукоділля – це гарне та корисне дозвілля, яке можна провести разом з дітьми. Ми хочемо познайомити з технікою ткацтва. Тож шукайте картон і нитки. Поринаємо у світ ткача чи ткалі.

На картоні проводимо лінії, які потім допоможуть нам позначити зубці, які триматимуть основу, тобто натягнуті нитки, на яких ми плестимемо. Зверху і знизу картону виріжте зубчики глибиною приблизно пів сантиметра. Від кількості зубців залежить, скільки ниток основи ми намотаємо і, зрештою, ширина закладинки.

Починаємо намотувати основу. Початок нитки тримаємо рукою.

Зачіпляємо нитку за верхні й нижні зубчики. Таким чином намотуємо 10 ниток, обрізаємо нитку і ховаємо її ззаду, під основу, як і початок нитки.

Тепер починаємо працювати з ниткою, яка творитиме орнамент. Відрізаємо великий кольоровий шматок (приблизно 1 м) нитки. Засиляємо у товсту голку і починаємо пропускати через основу. Проходимо один раз під однією ниткою, один раз над іншою, а в наступному ряду робимо навпаки: де нитка йшла вгору, тепер опускається вниз. І ми повторюємо цю послідовність, поки не змінимо наступний колір. Час від часу слід підтягувати нитку, щоб тканина не розв’язувалася і не з’являлися дірки. При зміні кольору діємо як і в попередніх кроках, тільки кінець відрізаної нитки ховаємо під нитку ткання, по основі.

Не засмучуйтесь, якщо початок роботи буде ширшим, трохи практики й майстерність набудеться. А такі вигини ще красивіші, органічніші, одразу видно, що це не машинний виріб. Якщо кольорів та довжини достатньо, то настав час закінчити закладку. Обрізаємо нитку, як і раніше, і зав’язуємо тугий вузол.

На цей раз кінчик ховаємо у витканому полотні. Ззаду обрізаємо нитки.

Зробіть бахрому, згрупуйте нитки по дві у пару та зав’яжіть їх у вузли. Зайві нитки обрізаємо.

Плетена закладка

Якщо ви знайдете мішок, кошик або відро (насправді, будь-який міцний контейнер з ручками), мотузку та дерево з гілкою, яка стирчить вбік, то зможете створити простий шків і надихнути дітей на годинну гру. Або навіть на кількаденну гру, яка розвиває м’язи та розум. 
 
Є багато способів експериментувати зі шківами, що робить їх супер інструментами для розв'язання проблем. Запросіть інших дітей пограти, і ваша дитина отримає можливість працювати в команді, експериментувати та ділитися шківом — чудові можливості для розвитку співпраці та навичок розв'язання проблем. 
 
Вам потрібно: 
<ol>
<li>Мішок, кошик або відро (тобто міцний контейнер з ручками).</li>
<li>Близько 30 футів мотузки (або довше, якщо ваше дерево високе).</li>
<li>Дерево з бічним відгалуженням гілки.</li>
</ol>
Встановіть простий шків. 
Прив'яжіть один кінець мотузки до ручки кошика, а інший кінець мотузки до каменя, палиці або важкого предмета, який можна підкинути. Перекиньте кінець разом із каменем через гілку дерева, і, вуаля, у вас є шків. 
 
Трохи підніміть і опустіть кошик. 
Змоделюйте один раз, якщо потрібно, а потім дозвольте дітям розважатися, піднімаючи та опускаючи кошик. Цікаво, що станеться, якщо швидко потягнути? Тягнути повільно? А якщо відпустити? 
 
Домовтеся про правила. 
Коли діти побачать, на що здатна ця штука, створіть разом кілька правил, як грати зі шківами, щоб усі були в безпеці. Наприклад, ми рахуємо до 3, перш ніж відпустити шнурок. 
 
Додайте вантаж. 
Почніть додавати різні предмети з різною вагою. Ми любимо збільшувати вагу після кожного раунду, дивуючись: «Чи можемо ми справді це підняти?!» Маленькі діти реагують на фізичні труднощі, і їм просто подобається дивувати нас тим, що вони можуть зробити те, що ми вважаємо неможливим. 
 
Додайте "пасажирів". 
Інший варіант – додайте спеціальних пасажирів, наприклад улюблену іграшку, ляльку чи м’яку тваринку. Подумайте разом про те, яку поїздку хотів би даний пасажир або як він чи вона почувалися б після кожної поїздки. Спробуйте різні види швидкості їзди. Цей простий поворот дає потужний стимул розвинути співчуття та самоконтроль. 
 
Трохи поекспериментуйте. 
Не перериваючи зосереджену гру, запропонуйте запитання «а що, якщо?» для виявлення можливих експериментів. «А що, якби ми використали цю мотузку замість тієї? Поміняємо наш кошик на більший? Використаємо вищу гілку? Сконструюємо інший шків?» 
 
Чому це заняття корисне для дітей? 
Діти активізують свою пропріоцептивну систему та отримують як задоволення, так і самовпевненість, виконуючи важку роботу. Можливість поекспериментувати та пограти з цією простою машиною — чудовий спосіб розв’язувати проблеми у спосіб, який найбільше відповідає віку. Враховувати потреби своїх «пасажирів» допоможе дітям розвивати емпатію, зосередженість і самоконтроль. Якщо гра зі шківом відбувається в соціальній групі, діти також можуть розвинути ключові навички співпраці.

Якщо ви знайдете мішок, кошик або відро (насправді, будь-який міцний контейнер з ручками), мотузку та дерево з гілкою, яка стирчить вбік, то зможете створити простий шків і надихнути дітей на годинну гру. Або навіть на кількаденну гру, яка розвиває м’язи та розум.

Є багато способів експериментувати зі шківами, що робить їх супер інструментами для розв'язання проблем. Запросіть інших дітей пограти, і ваша дитина отримає можливість працювати в команді, експериментувати та ділитися шківом — чудові можливості для розвитку співпраці та навичок розв'язання проблем.

**Вам потрібно:**

1.  Мішок, кошик або відро (тобто міцний контейнер з ручками).
2.  Близько 30 футів мотузки (або довше, якщо ваше дерево високе).
3.  Дерево з бічним відгалуженням гілки.

**Встановіть простий шків.**

Прив'яжіть один кінець мотузки до ручки кошика, а інший кінець мотузки до каменя, палиці або важкого предмета, який можна підкинути. Перекиньте кінець разом із каменем через гілку дерева, і, вуаля, у вас є шків.

**Трохи підніміть і опустіть кошик.**

Змоделюйте один раз, якщо потрібно, а потім дозвольте дітям розважатися, піднімаючи та опускаючи кошик. Цікаво, що станеться, якщо швидко потягнути? Тягнути повільно? А якщо відпустити?

**Домовтеся про правила.**

Коли діти побачать, на що здатна ця штука, створіть разом кілька правил, як грати зі шківами, щоб усі були в безпеці. Наприклад, ми рахуємо до 3, перш ніж відпустити шнурок.

**Додайте вантаж.**

Почніть додавати різні предмети з різною вагою. Ми любимо збільшувати вагу після кожного раунду, дивуючись: «Чи можемо ми справді це підняти?!» Маленькі діти реагують на фізичні труднощі, і їм просто подобається дивувати нас тим, що вони можуть зробити те, що ми вважаємо неможливим.

**Додайте "пасажирів".**

Інший варіант – додайте спеціальних пасажирів, наприклад улюблену іграшку, ляльку чи м’яку тваринку. Подумайте разом про те, яку поїздку хотів би даний пасажир або як він чи вона почувалися б після кожної поїздки. Спробуйте різні види швидкості їзди. Цей простий поворот дає потужний стимул розвинути співчуття та самоконтроль.

**Трохи поекспериментуйте.**

Не перериваючи зосереджену гру, запропонуйте запитання «а що, якщо?» для виявлення можливих експериментів. «А що, якби ми використали цю мотузку замість тієї? Поміняємо наш кошик на більший? Використаємо вищу гілку? Сконструюємо інший шків?»

**Чому це заняття корисне для дітей?**

Діти активізують свою пропріоцептивну систему та отримують як задоволення, так і самовпевненість, виконуючи важку роботу. Можливість поекспериментувати та пограти з цією простою машиною — чудовий спосіб розв’язувати проблеми у спосіб, який найбільше відповідає віку. Враховувати потреби своїх «пасажирів» допоможе дітям розвивати емпатію, зосередженість і самоконтроль. Якщо гра зі шківом відбувається в соціальній групі, діти також можуть розвинути ключові навички співпраці.

Експерименти зі шківом

А ви знали, що існує дитяча гра – битва каштанами? Називається ця гра "Конкерс" (сonker у перекладі з англ. - каштан). І не тільки назва англійська, сама гра – теж родом з Англії, і має цікаву історію. 
 
Цій грі вже майже 200 років. Спочатку для боїв використовувалися черепашки равликів та лісові горіхи. А з 1965 року в другу неділю жовтня проводяться щорічні Всесвітні чемпіонати з гри в Conkers. Гроші переможці жертвують на книжки для сліпих. 
 
Хочете зіграти у цю гру? 
 
Спочатку підготуйте каштани: 
 
- краще використовувати найбільші та тверді каштани, зібрані минулого року; 
- для "зміцнення" каштанів - замочіть їх в оцті на пару хвилин і запечіть їх у розігрітій духовці при 250 градусах півтори хвилини; 
- у каштанах просвердліть через центр наскрізний отвір і заселіть в нього тонкий, але міцний шнур довжиною 30 сантиметрів. З одного боку зав'язіть вузол. 
 
Каштани готові! 
 
Як грати: 
 
- гравці стоять один навпроти одного і по черзі своїм каштаном намагаються розбити каштан суперника; 
- перший гравець тримає свій каштан, що звисає на мотузці, залишок мотузки намотує на руку, а витягнуту руку з каштаном тримає прямо та нерухомо; 
- другий гравець - "нападник", бере каштан в руку, залишок мотузки намотує на іншу руку. Перед ударом гравець відтягує каштан назад і опускає його різким рухом, крученим, у напрямку до каштана суперника Звісно, дотримуватися правил безпеки, щоб випадково не вдарити по руці друга); 
- якщо нападник схибив, йому дозволено зробити ще дві спроби для влучення в ціль. Якщо мотузки переплелися, то перший, хто крикне "червона", б'є наступним.

А ви знали, що існує дитяча гра – битва каштанами? Називається ця гра "Конкерс" (сonker у перекладі з англ. - каштан). І не тільки назва англійська, сама гра – теж родом з Англії, і має цікаву історію.

Цій грі вже майже 200 років. Спочатку для боїв використовувалися черепашки равликів та лісові горіхи. А з 1965 року в другу неділю жовтня проводяться щорічні Всесвітні чемпіонати з гри в Conkers. Гроші переможці жертвують на книжки для сліпих.

Хочете зіграти у цю гру?

**Спочатку підготуйте каштани:**

\- краще використовувати найбільші та тверді каштани, зібрані минулого року;

\- для "зміцнення" каштанів - замочіть їх в оцті на пару хвилин і запечіть їх у розігрітій духовці при 250 градусах півтори хвилини;

\- у каштанах просвердліть через центр наскрізний отвір і заселіть в нього тонкий, але міцний шнур довжиною 30 сантиметрів. З одного боку зав'язіть вузол.

Каштани готові!

**Як грати:**

\- гравці стоять один навпроти одного і по черзі своїм каштаном намагаються розбити каштан суперника;

\- перший гравець тримає свій каштан, що звисає на мотузці, залишок мотузки намотує на руку, а витягнуту руку з каштаном тримає прямо та нерухомо;

\- другий гравець - "нападник", бере каштан в руку, залишок мотузки намотує на іншу руку. Перед ударом гравець відтягує каштан назад і опускає його різким рухом, крученим, у напрямку до каштана суперника Звісно, дотримуватися правил безпеки, щоб випадково не вдарити по руці друга);

\- якщо нападник схибив, йому дозволено зробити ще дві спроби для влучення в ціль. Якщо мотузки переплелися, то перший, хто крикне "червона", б'є наступним.

Конкерс - битва каштанами

Збирання сміття може бути, м’яко кажучи, схожим на пошуки скарбів! Особливо нам подобається скло та палички з моря. Вони самі по собі такі чудові, але уявіть, що з них можна створити! Цього разу ми покажемо, як зробити настінну прикрасу (ловець снів). 
 
Вам потрібно: 
<ul>
<li>будь-яка кількість паличок (наші морські, тому круглої форми),</li>
<li>нитка (бавовна чи конопляна. Груба, щоб вузли не розплутувалися),</li>
<li>ножиці</li>
</ul>
Відріжте 6 шматків нитки довжиною приблизно 1,5-2 м кожна. Довжина залежить від кількості паличок з яких будете робити прикрасу. 
 
Вибираємо палички, з яких будемо робити ловця снів. Ми вирішили розташувати їх від найбільшого до найменшого, але можете спробувати й інші варіанти. 
 
Складаємо всі нитки навпіл. Зав'язуємо 2 вузли, щоб зафіксувати місце для петлі. 
 
Спочатку вставте першу паличку, розділивши нитки порівну навпіл (тобто 3 над палицею, 3 під палицею) з обох сторін. 
 
Кожну наступну паличку ставимо між нитками, які потім кладемо навпаки, тобто ті, що були під паличкою, підіймаємо вгору, а ті, що були в горі, йдуть в низ, під паличку. 
 
Робимо такі шарування до тих пір, поки не використаємо всі підготовлені палички! 
 
На завершення знову зав'язуємо 2 вузли, затягуючи нитки якомога міцніше. Таким чином ми стабілізуємо всю прикрасу. Зрізаємо зайві нитки та створюємо бахрому.

Збирання сміття може бути, м’яко кажучи, схожим на пошуки скарбів! Особливо нам подобається скло та палички з моря. Вони самі по собі такі чудові, але уявіть, що з них можна створити! Цього разу ми покажемо, як зробити настінну прикрасу (ловець снів).

Вам потрібно:

*   будь-яка кількість паличок (наші морські, тому круглої форми),
*   нитка (бавовна чи конопляна. Груба, щоб вузли не розплутувалися),
*   ножиці

Відріжте 6 шматків нитки довжиною приблизно 1,5-2 м кожна. Довжина залежить від кількості паличок з яких будете робити прикрасу.

Вибираємо палички, з яких будемо робити ловця снів. Ми вирішили розташувати їх від найбільшого до найменшого, але можете спробувати й інші варіанти.

Складаємо всі нитки навпіл. Зав'язуємо 2 вузли, щоб зафіксувати місце для петлі.

Спочатку вставте першу паличку, розділивши нитки порівну навпіл (тобто 3 над палицею, 3 під палицею) з обох сторін.

Кожну наступну паличку ставимо між нитками, які потім кладемо навпаки, тобто ті, що були під паличкою, підіймаємо вгору, а ті, що були в горі, йдуть в низ, під паличку.

Робимо такі шарування до тих пір, поки не використаємо всі підготовлені палички!

На завершення знову зав'язуємо 2 вузли, затягуючи нитки якомога міцніше. Таким чином ми стабілізуємо всю прикрасу. Зрізаємо зайві нитки та створюємо бахрому.

Ловець снів з паличок

Як щодо пропозиції декорування штампами з різних предметів, які можна знайти у себе вдома? 
 
Для принтів використовують картоплю (звичайно!), лимони, склянки, картопледавку та багато іншого. Але якщо уважно подивитися навколо себе, ви обов’язково помітите принаймні десять нових ідей, адже цікаво перевірити, що і як відображається, які ефекти залишає на різних поверхнях. 
 
Для паперу потрібні лише чорнило або трохи густіша фарба (навіть та, що з наших дитячих рюкзаків – фарба для плакатів). 
 
Щоб зробити закладинку з картону з орнаментом, зробленим штампуванням потрібно: твердий картон, плакатна фарба, склянка, колодка, шматок старої губки, різак для паперу, лінія, нитка, товста голка. 
 
Наносимо фарбу на губку. Обробляємо келих як штамп, тобто спочатку вдавлюємо його в подушечку фарби, а потім штампуємо на папері. 
 
З картону вирізаємо форму закладки. Найкраще використовувати канцелярський ніж і металеву лінійку, тому що тоді краї будуть ідеально рівними, але якщо у вас немає ножа, можна скористатися ножицями. 
 
На коротких краях закладинки робимо отвори та простягаємо в них муліне. 
Зав'язуємо вузлики біля основи. 
 
Готово!

Як щодо пропозиції декорування штампами з різних предметів, які можна знайти у себе вдома?

Для принтів використовують картоплю (звичайно!), лимони, склянки, картопледавку та багато іншого. Але якщо уважно подивитися навколо себе, ви обов’язково помітите принаймні десять нових ідей, адже цікаво перевірити, що і як відображається, які ефекти залишає на різних поверхнях.

Для паперу потрібні лише чорнило або трохи густіша фарба (навіть та, що з наших дитячих рюкзаків – фарба для плакатів).

Щоб зробити закладинку з картону з орнаментом, зробленим штампуванням потрібно: твердий картон, плакатна фарба, склянка, колодка, шматок старої губки, різак для паперу, лінія, нитка, товста голка.

Наносимо фарбу на губку. Обробляємо келих як штамп, тобто спочатку вдавлюємо його в подушечку фарби, а потім штампуємо на папері.

З картону вирізаємо форму закладки. Найкраще використовувати канцелярський ніж і металеву лінійку, тому що тоді краї будуть ідеально рівними, але якщо у вас немає ножа, можна скористатися ножицями.

На коротких краях закладинки робимо отвори та простягаємо в них муліне.

Зав'язуємо вузлики біля основи.

Готово!

Принти з предметів побуту

Мафіни з гарбуза – це десерт, який неодмінно сподобається кожному. 
 
Тобі потрібно: 
<ul>
<li>300 г пшеничного борошна</li>
<li>2 чайних ложки розпушувача</li>
<li>1/2 чайної ложки харчової соди</li>
<li>130 г цукру</li>
<li>дрібка солі</li>
<li>тертої цедри з 2 апельсинів</li>
<li>пачка ванільного цукру</li>
<li>2 яйця</li>
<li>50 мл (або 200 г) запеченого та змішаного гарбуза</li>
<li>60 мл молока</li>
<li>150 г розтопленого вершкового масла</li>
</ul>
Підготуй всі перераховані вище продукти та розігрійте духовку до 190°C. Щоб отримати гарбузове пюре, гарбуз спочатку вимий, наріж на дрібні шматочки та видали насіння. Потім виклади на деко і постав в розігріту до 200°С духовку. Випікай приблизно 1 годину, поки гарбуз не стане м’яким. Запечений гарбуз збий блендером до однорідності. Відміряй необхідну кількість. Решту можна заморозити на потім. 
 
В одній мисці змішай всі сипучі продукти, тобто борошно, розпушувач, соду, цукор, сіль і натерту цедру апельсина. 
 
Те ж саме стосується і мокрих продуктів, але з’єднуй їх в окремій мисці. 
 
Додай сухі та вологі інгредієнти та перемішай, поки інгредієнти не з’єднаються. 
 
Змасти деко маслом і додай суміш. Поставте все в розігріту духовку на 20-25 хвилин. 
 
Готові!

Мафіни з гарбуза – це десерт, який неодмінно сподобається кожному.

Тобі потрібно:

*   300 г пшеничного борошна
*   2 чайних ложки розпушувача
*   1/2 чайної ложки харчової соди
*   130 г цукру
*   дрібка солі
*   тертої цедри з 2 апельсинів
*   пачка ванільного цукру
*   2 яйця
*   50 мл (або 200 г) запеченого та змішаного гарбуза
*   60 мл молока
*   150 г розтопленого вершкового масла

Підготуй всі перераховані вище продукти та розігрійте духовку до 190°C. Щоб отримати гарбузове пюре, гарбуз спочатку вимий, наріж на дрібні шматочки та видали насіння. Потім виклади на деко і постав в розігріту до 200°С духовку. Випікай приблизно 1 годину, поки гарбуз не стане м’яким. Запечений гарбуз збий блендером до однорідності. Відміряй необхідну кількість. Решту можна заморозити на потім.

В одній мисці змішай всі сипучі продукти, тобто борошно, розпушувач, соду, цукор, сіль і натерту цедру апельсина.

Те ж саме стосується і мокрих продуктів, але з’єднуй їх в окремій мисці.

Додай сухі та вологі інгредієнти та перемішай, поки інгредієнти не з’єднаються.

Змасти деко маслом і додай суміш. Поставте все в розігріту духовку на 20-25 хвилин.

Готові!

Спечи гарбузові мафіни

Перетворіть маленькі природні скарби на щасливих друзів, а потім розсипте їх навколо свого улюбленого парку чи лісу, щоб інші люди могли їх знайти.&nbsp; 
 
Розважайтеся, шукаючи нові, безглузді або приховані місця, щоб їх заховати. Коли ви це робите, попросіть дітей задуматися про те, хто знайде ці смайлики-скарби та що ці люди подумають і відчують, коли вони будуть розглядати свої знахідки. І, нічого не кажучи своїй дитині, ви моделюєте основи емпатії — одну з найважливіших якостей характеру. 
 
Крок 1. Назбирайте цілу купу природних скарбів. 
Зберіть не менше 10 шт. на людину. Ви можете використовувати жолуді, каміння, тріски, соснові шишки тощо. Ідея залишається незмінною. 
 
Крок 2. Перетворіть їх на «друзів». 
Використовуйте перманентний маркер, щоб намалювати смайлик на кожному (діти також допомагають!). Дайте маленьким дітям маркер, який можна відмити, щоб і вони зробили «обличчя». 
 
Крок 3: Сховайте друзів із посмішками. 
Ідіть у свій двір, в улюблений парк чи ліс. Запропонуйте дітям залишити трохи в місцях, де їх можуть знайти інші діти чи дорослі. Ми називаємо це «поширювати посмішки». Потім розсипте скарби навколо, шукаючи веселі та затишні куточки, щоб маленькі друзі не закотилися чи не були затоптані, але де інші змогли їх помітити. 
 
Крок 4. Спонукайте до роздумів. 
Поговоріть з дітьми про те, що ви робите, продовжуючи «поширювати посмішки». Запитайте дітей: «Як ви думаєте, хто це знайде? Як ви думаєте, що вони подумають, коли побачать їх? Як ви думаєте, що вони відчують, побачивши їх? Як ви думаєте, що вони з ними зроблять?» 
 
Чому це заняття корисне для дітей? 
"Коли ми відчуваємо любов і доброзичливість до інших, це не тільки змушує інших відчувати себе коханими та відчувати турботу, але це також допомагає нам розвинути внутрішнє щастя та мир". — Далай-лама (14-й) (1935) 
 
Ми найбільше хочемо виростити наших дітей такими, щоб вони були люблячими, турботливими та співчутливими людьми. За допомогою таких вправ, ми можемо дати їм можливість відчути, як весело ділитися почуттями з іншими та думати про інших. І коли маленька дитина відмовляється від маленького друга-жолудя та знаходить радість, даруючи його комусь іншому, вона дізнається трохи більше про дарування. 
 
Якщо зробити такі маленькі жести частиною культури сім’ї, то дарувати та ділитися щастям має стати звичкою.

Перетворіть маленькі природні скарби на щасливих друзів, а потім розсипте їх навколо свого улюбленого парку чи лісу, щоб інші люди могли їх знайти. 

Розважайтеся, шукаючи нові, безглузді або приховані місця, щоб їх заховати. Коли ви це робите, попросіть дітей задуматися про те, хто знайде ці смайлики-скарби та що ці люди подумають і відчують, коли вони будуть розглядати свої знахідки. І, нічого не кажучи своїй дитині, ви моделюєте основи емпатії — одну з найважливіших якостей характеру.

**Крок 1. Назбирайте цілу купу природних скарбів.**

Зберіть не менше 10 шт. на людину. Ви можете використовувати жолуді, каміння, тріски, соснові шишки тощо. Ідея залишається незмінною.

**Крок 2. Перетворіть їх на «друзів».**

Використовуйте перманентний маркер, щоб намалювати смайлик на кожному (діти також допомагають!). Дайте маленьким дітям маркер, який можна відмити, щоб і вони зробили «обличчя».

**Крок 3: Сховайте друзів із посмішками.**

Ідіть у свій двір, в улюблений парк чи ліс. Запропонуйте дітям залишити трохи в місцях, де їх можуть знайти інші діти чи дорослі. Ми називаємо це «поширювати посмішки». Потім розсипте скарби навколо, шукаючи веселі та затишні куточки, щоб маленькі друзі не закотилися чи не були затоптані, але де інші змогли їх помітити.

**Крок 4. Спонукайте до роздумів.**

Поговоріть з дітьми про те, що ви робите, продовжуючи «поширювати посмішки». Запитайте дітей: «Як ви думаєте, хто це знайде? Як ви думаєте, що вони подумають, коли побачать їх? Як ви думаєте, що вони відчують, побачивши їх? Як ви думаєте, що вони з ними зроблять?»

**Чому це заняття корисне для дітей?**

_"Коли ми відчуваємо любов і доброзичливість до інших, це не тільки змушує інших відчувати себе коханими та відчувати турботу, але це також допомагає нам розвинути внутрішнє щастя та мир". — Далай-лама (14-й) (1935)_

Ми найбільше хочемо виростити наших дітей такими, щоб вони були люблячими, турботливими та співчутливими людьми. За допомогою таких вправ, ми можемо дати їм можливість відчути, як весело ділитися почуттями з іншими та думати про інших. І коли маленька дитина відмовляється від маленького друга-жолудя та знаходить радість, даруючи його комусь іншому, вона дізнається трохи більше про дарування.

Якщо зробити такі маленькі жести частиною культури сім’ї, то дарувати та ділитися щастям має стати звичкою.

Примноження посмішок

Ми знаємо про п’ять чуттів, але насправді їх більше. Сім. Зокрема, мають вирішальне значення для раннього розвитку — два «прихованих» чуття, які включають рух пропріоцептивною та вестибулярною системою. Активація цих двох прихованих органів чуття підтримує рівновагу та просторове сприйняття дітей, а також допомагає їм почуватися зосередженими, пильними та готовими до навчання. Чим більше у дітей шансів активувати свої м’язи та рухати тілом і головою різними способами, тим більше вхідних даних отримують ці важливі приховані органи чуття. 
 
Один із наших улюблених способів активізації пропріоцепції та вестибулярного апарату дітей за допомогою руху – це смуга перешкод. І хто краще надихає, як не істоти з тваринного світу, які стрибають, повзають, крутяться, стрибають, ковзають? Завдяки карткам зі смугою перешкод у вигляді тварин, які можна видрукувати, для натхнення легко встановити кілька простих об’єктів і спробувавши наведені нижче ідеї, створити власну смугу перешкод у стилі тварин. 
 
Підготувати та зібрати матеріали. 
Знайдіть галявину з достатньою кількістю місця, щоб рухатися. Зберіть різноманітні предмети домашнього вжитку (відра, мішки, ковдру, мотузку) та/або природні матеріали (колоди, природні скарби, каміння), які діти зможуть використовувати для смуги перешкод. 
 
Підготуйте смугу та попрактикуйте рухи тварин. 
Створіть разом смугу перешкод. Зі старшими дітьми продумайте правила для подолання смуги перешкод, а з маленькими дітьми зробіть тестове подолання смуги перешкод. 
 
До смуги перешкод постарайтеся включити: 
<ul>
<li>щось, з чого можна викласти свій силует (наприклад, каміння, листя)</li>
<li>щось, на чому можна балансувати (наприклад, перевернуті відра, нерівні камені, колоди)</li>
<li>щось, по чому можна ходити (наприклад, розтягнута стрічка, рядок каміння)</li>
<li>щось, на що можна стрибнути (наприклад, ковдру, простирадло або брезент)</li>
<li>будь-який відкритий простір для пересування, перекочування та повзання</li>
</ul>
 
Ознайомтеся зі смугою перешкод. 
Запросіть дітей досліджувати смугу перешкод, яку ви спроєктували разом. Можете запропонувати їм задуматися про такі речі: 
<ol>
<li>Скількома різними способами ви можете рухати головою та тілом під час проходження смуги?</li>
<li>Чи можете ви ходити по предметах і зберегти рівновагу?</li>
</ol>
 
Познайомтеся з картками тварин. 
Розкладіть картки з тваринами зображенням вгору. Запитайте: «Як ви думаєте, ми можемо пересуватися через ці перешкоди, як деякі з цих тварин?» Запропонуйте дітям вибрати картку з твариною, а потім прочитайте трохи про те, як тварина рухається, зі зворотного боку картки. Чи можеш подолати деякі перешкоди, як тварина з картки? 
 
Залиште смугу перешкод відкритою для гри. 
Якщо є можливість, залиште смугу перешкод, щоб діти могли повертатися до випробувань з перешкодами або продовжувати винаходити нові випробування самостійно. 
 
Додавайте реквізит: використовуйте шпагат, щоб зробити хвіст білки, перетворіть рулон туалетного паперу і шматок шпагату в дзьоб фламінго або курки. 
Створюйте власні завдання, натхненні тваринами: 
<ul>
<li>якими ще тваринами ви могли б рухатися?</li>
<li>як би ці тварини впоралися з перешкодами?</li>
</ul>
 
Сенсорна прогулянка босоніж: як додаткове завдання поставте серію низьких контейнерів для зберігання або форм для печива, наповнених різними сенсорними матеріалами (наприклад, водою, багнюкою, сухим ґрунтом, піском, листям). Що відчуваєте, коли босими ногами ступаєте по матеріалах? Які звуки видають матеріали? 
 
Чому це заняття корисне для дітей? 
Веселі фізичні випробування — це чудовий спосіб дати дітям потренуватися з наполегливістю та відданістю, креативністю та навичками розв'язання проблем. А прикидатися іншими істотами — це чудовий спосіб виховати в собі вдячність тваринам і емпатійне мислення.

Ми знаємо про п’ять чуттів, але насправді їх більше. Сім. Зокрема, мають вирішальне значення для раннього розвитку — два «прихованих» чуття, які включають рух пропріоцептивною та вестибулярною системою. Активація цих двох прихованих органів чуття підтримує рівновагу та просторове сприйняття дітей, а також допомагає їм почуватися зосередженими, пильними та готовими до навчання. Чим більше у дітей шансів активувати свої м’язи та рухати тілом і головою різними способами, тим більше вхідних даних отримують ці важливі приховані органи чуття.

Один із наших улюблених способів активізації пропріоцепції та вестибулярного апарату дітей за допомогою руху – це смуга перешкод. І хто краще надихає, як не істоти з тваринного світу, які стрибають, повзають, крутяться, стрибають, ковзають? Завдяки карткам зі смугою перешкод у вигляді тварин, які можна видрукувати, для натхнення легко встановити кілька простих об’єктів і спробувавши наведені нижче ідеї, створити власну смугу перешкод у стилі тварин.

**Підготувати та зібрати матеріали.**

Знайдіть галявину з достатньою кількістю місця, щоб рухатися. Зберіть різноманітні предмети домашнього вжитку (відра, мішки, ковдру, мотузку) та/або природні матеріали (колоди, природні скарби, каміння), які діти зможуть використовувати для смуги перешкод.

**Підготуйте смугу та попрактикуйте рухи тварин.**

Створіть разом смугу перешкод. Зі старшими дітьми продумайте правила для подолання смуги перешкод, а з маленькими дітьми зробіть тестове подолання смуги перешкод.

До смуги перешкод постарайтеся включити:

*   щось, з чого можна викласти свій силует (наприклад, каміння, листя)
*   щось, на чому можна балансувати (наприклад, перевернуті відра, нерівні камені, колоди)
*   щось, по чому можна ходити (наприклад, розтягнута стрічка, рядок каміння)
*   щось, на що можна стрибнути (наприклад, ковдру, простирадло або брезент)
*   будь-який відкритий простір для пересування, перекочування та повзання

**Ознайомтеся зі смугою перешкод.**

Запросіть дітей досліджувати смугу перешкод, яку ви спроєктували разом. Можете запропонувати їм задуматися про такі речі:

1.  Скількома різними способами ви можете рухати головою та тілом під час проходження смуги?
2.  Чи можете ви ходити по предметах і зберегти рівновагу?

**Познайомтеся з картками тварин.**

Розкладіть картки з тваринами зображенням вгору. Запитайте: «Як ви думаєте, ми можемо пересуватися через ці перешкоди, як деякі з цих тварин?» Запропонуйте дітям вибрати картку з твариною, а потім прочитайте трохи про те, як тварина рухається, зі зворотного боку картки. Чи можеш подолати деякі перешкоди, як тварина з картки?

**Залиште смугу перешкод відкритою для гри.**

Якщо є можливість, залиште смугу перешкод, щоб діти могли повертатися до випробувань з перешкодами або продовжувати винаходити нові випробування самостійно.

**Додавайте реквізит:** використовуйте шпагат, щоб зробити хвіст білки, перетворіть рулон туалетного паперу і шматок шпагату в дзьоб фламінго або курки.

Створюйте власні завдання, натхненні тваринами:

*   якими ще тваринами ви могли б рухатися?
*   як би ці тварини впоралися з перешкодами?

Сенсорна прогулянка босоніж: як додаткове завдання поставте серію низьких контейнерів для зберігання або форм для печива, наповнених різними сенсорними матеріалами (наприклад, водою, багнюкою, сухим ґрунтом, піском, листям). Що відчуваєте, коли босими ногами ступаєте по матеріалах? Які звуки видають матеріали?

**Чому це заняття корисне для дітей?**

Веселі фізичні випробування — це чудовий спосіб дати дітям потренуватися з наполегливістю та відданістю, креативністю та навичками розв'язання проблем. А прикидатися іншими істотами — це чудовий спосіб виховати в собі вдячність тваринам і емпатійне мислення.

Смуга перешкод

Незалежно від того, принесе зима вам сніг чи ні, це ідеальний час, щоб змусити дітей використовувати великі м’язи та рухатися на вулиці! І що може бути кращим, ніж грати в хаскі — справжнього тваринного супергероя. Все, що вам знадобиться, це санки або деко для печива, мотузка та багаторазова сумка для покупок або рюкзак. І вам гарантована година, надзвичайно захопливої гри! 
 
Крок 1: Зберіть матеріали. 
Зберіть свої "санки" із мотузки та багаторазової сумки для покупок або рюкзака. Якщо ви граєте у цю гру не взимку або у вас немає санок, спробуйте знайти деко з діркою в ободі. Ви також можете використовувати ковдру або звичайну велику коробку. 
 
Крок 2. Підготуйте сани. 
Розріжте мотузку на дві частини: одну довжиною приблизно 25 сантиметрів, а іншу – приблизно 3 метри. 
Протягніть шматок мотузки довжиною 25 сантиметрів через отвір у санчатах або деку для печива та зав’яжіть надійний вузол (наприклад, <a href="https://www.animatedknots.com/bowline-knot" target="_self"><ins>вузол боулін</ins></a> (кеглі)), щоб вийшла міцна петля. Потім протягніть свою мотузку довжиною 3 метри через петлю, яку ви зробили маленьким шматком мотузки. 
Щоб прикріпити мотузку до сумки, прив’яжіть кожен кінець довгої мотузки до одного ременя на сумці для покупок або однієї шлеки рюкзака. 
Альтернатива: проткніть кілька отворів у міцній картонній коробці та протягніть крізь неї мотузку, щоб зробити легкі сани для сухої місцевості. 
 
Крок 3. Перевірте свої сани! 
Діти можуть просунути руки за ручки сумки або шлейки рюкзака, дозволяючи санчатам волочитися за ними. Заохочуйте їх розважатися: просто пересуватися і тягнути порожні сани. 
 
Крок 4: Грайте як хаскі! 
Перевтілюйтесь під час гри: пам’ятайте, що під час гри треба рухатися та гавкати, як хаскі, щоб активізувати удавану гру. Діти та ви також можете використовувати деякі команди їздових собак під час гри. 
Подивіться, що можуть тягнути діти: почніть експериментувати, додаючи до саней важчі предмети. Діти будуть вражені тим, що (іноді когось) вони можуть тягнути вантаж. 
 
Покатайте дітей: поміняйтеся й одягніть упряж на себе, щоб також покатати свою втомлену їздову собаку! 
 
Дізнайтеся більше про хаскі! 
Читайте книги про знаменитого їздового собаку Балто. Або дізнайтеся про Метью Хенсона, який за допомогою могутніх їздових собак був одним із перших дослідників, які досягли Північного полюса. 
 
Чому це заняття корисне для дітей? 
Пересування важких предметів приносить задоволення, і воно дає негайний позитивний сенсорний і емоційний зворотний зв’язок. Що може бути більш реальним і приємним для маленької людини, ніж наполеглива робота і пересування великого предмета?! 
 
Такі фізичні досягнення не тільки формують у дітей самооцінку, вони також допомагають їм розвивати загальну моторику та стимулюють їхні пропріоцептивні системи. Коли пропріоцептивна система активована, діти краще зосереджуються. 
 
Нарешті, сам акт переміщення об’єктів, пересування їх з місця на місце активує транспортну схему — одну з набору універсальних моделей поведінки, які, як відомо, допомагають мозку й тілу розвиватися під час гри.

Незалежно від того, принесе зима вам сніг чи ні, це ідеальний час, щоб змусити дітей використовувати великі м’язи та рухатися на вулиці! І що може бути кращим, ніж грати в хаскі — справжнього тваринного супергероя. Все, що вам знадобиться, це санки або деко для печива, мотузка та багаторазова сумка для покупок або рюкзак. І вам гарантована година, надзвичайно захопливої гри!

**Крок 1: Зберіть матеріали.**

Зберіть свої "санки" із мотузки та багаторазової сумки для покупок або рюкзака. Якщо ви граєте у цю гру не взимку або у вас немає санок, спробуйте знайти деко з діркою в ободі. Ви також можете використовувати ковдру або звичайну велику коробку.

**Крок 2. Підготуйте сани.**

Розріжте мотузку на дві частини: одну довжиною приблизно 25 сантиметрів, а іншу – приблизно 3 метри.

Протягніть шматок мотузки довжиною 25 сантиметрів через отвір у санчатах або деку для печива та зав’яжіть надійний вузол (наприклад, [вузол боулін](https://www.animatedknots.com/bowline-knot) (кеглі)), щоб вийшла міцна петля. Потім протягніть свою мотузку довжиною 3 метри через петлю, яку ви зробили маленьким шматком мотузки.

Щоб прикріпити мотузку до сумки, прив’яжіть кожен кінець довгої мотузки до одного ременя на сумці для покупок або однієї шлеки рюкзака.

Альтернатива: проткніть кілька отворів у міцній картонній коробці та протягніть крізь неї мотузку, щоб зробити легкі сани для сухої місцевості.

**Крок 3. Перевірте свої сани!**

Діти можуть просунути руки за ручки сумки або шлейки рюкзака, дозволяючи санчатам волочитися за ними. Заохочуйте їх розважатися: просто пересуватися і тягнути порожні сани.

**Крок 4: Грайте як хаскі!**

Перевтілюйтесь під час гри: пам’ятайте, що під час гри треба рухатися та гавкати, як хаскі, щоб активізувати удавану гру. Діти та ви також можете використовувати деякі команди їздових собак під час гри.

Подивіться, що можуть тягнути діти: почніть експериментувати, додаючи до саней важчі предмети. Діти будуть вражені тим, що (іноді когось) вони можуть тягнути вантаж.

Покатайте дітей: поміняйтеся й одягніть упряж на себе, щоб також покатати свою втомлену їздову собаку!

**Дізнайтеся більше про хаскі!**

Читайте книги про знаменитого їздового собаку Балто. Або дізнайтеся про Метью Хенсона, який за допомогою могутніх їздових собак був одним із перших дослідників, які досягли Північного полюса.

**Чому це заняття корисне для дітей?**

Пересування важких предметів приносить задоволення, і воно дає негайний позитивний сенсорний і емоційний зворотний зв’язок. Що може бути більш реальним і приємним для маленької людини, ніж наполеглива робота і пересування великого предмета?!

Такі фізичні досягнення не тільки формують у дітей самооцінку, вони також допомагають їм розвивати загальну моторику та стимулюють їхні пропріоцептивні системи. Коли пропріоцептивна система активована, діти краще зосереджуються.

Нарешті, сам акт переміщення об’єктів, пересування їх з місця на місце активує транспортну схему — одну з набору універсальних моделей поведінки, які, як відомо, допомагають мозку й тілу розвиватися під час гри.

Упряж хаски

Чай і гарячі напої є основною частиною прогулянок взимку. Ми з радістю ділимося простими рецептами для будь-якої сімейної пригоди на природі. Ритуал спільного чаювання допомагає створити момент тиші та затишку, щоб подолати холод і отримати більше задоволення від спільного часу на вулиці. 
 
Заплануйте прогулянку. 
Сплануйте пригоду на свіжому повітрі, яка матиме сенс для вашої групи, враховуючи погоду, відстань і вік дітей. 
 
Заваріть чай або какао. 
Заваріть у термосі трав’яний чай без кофеїну або гарячий напій на ваш вибір (наприклад, гаряче какао). Якщо у вас є доступ до трав на відкритому повітрі, вирушайте з контейнером для збору та разом шукайте інгредієнти для приготування чаю. 
Шукати інгредієнти для приготування їжі — це чудовий спосіб допомогти дітям навчитися розпізнавати рослини та трави, та зв’язуватися з флорою, яка росте у вашій місцевості. Використовуйте такі програми, як PlantNet або Google Lens, щоб допомогти ідентифікувати рослини під час пошуку їжі. Ступкою та товкачем (або руками) подрібніть листя, потім покладіть у чайник для заварювання та залийте теплою водою. 
Ось наші улюблені інгредієнти: 
<ul>
<li>лаванда</li>
<li>вербена лимонна</li>
<li>м’ята</li>
<li>чебрець</li>
<li>ромашка</li>
<li>жасмин</li>
<li>розмарин</li>
<li>біла сосна</li>
</ul>
 
Пакуйте сумку. 
Візьміть свій термос або термопляшку, наповнену чаєм, кілька чашок, закусок і навіть одну-дві ковдри. 
 
Вирушайте на прогулянку. 
Вирушайте на прогулянку та активуйте різні органи чуття по дорозі. Дихайте на повні груди, щоб відчути запах прохолодного повітря. Відчуйте мороз на своїх щоках. Подивіться своїми очима і помітьте, як змінився ваш відкритий простір зі зміною сезону. Зупиніться і послухайте, який рух (тишу!) ви можете почути. 
 
Влаштуйте вечірку з чаєм або какао! 
Коли ваш похід майже закінчено, зупиніться, щоб насолодитися особливим задоволенням — перервою на чай/какао просто неба! Щоб вам було ще більше затишно, загорніться у ковдру. Наливаємо чай і смакуємо ласощами. Зверніть увагу на те, як тепла чашка відчувається у ваших руках. Якщо на вулиці холодно, зверніть увагу на пар, який підійматися з горнятка. Знайдіть хвилинку, щоб оцінити, як рідина зігріває тіло зсередини та який смак вона має після гарної прогулянки на свіжому повітрі. 
 
Чому це заняття корисне для дітей? 
Теплий чай або какао під кінець прогулянки в прохолодний день активує відчуття дотику, смаку і температури — величезний сенсорний виграш! Крім того, введення чогось нового й унікального в діяльність, якою ви займаєтеся регулярно, підвищує інвестиції для всіх учасників. Крім того, надання дітям інструментів, якими вони можуть зігрітися в холодну погоду, — це чудовий спосіб продовжити час на вулиці, а також допомогти дітям розвинути наполегливість і мужність.

Чай і гарячі напої є основною частиною прогулянок взимку. Ми з радістю ділимося простими рецептами для будь-якої сімейної пригоди на природі. Ритуал спільного чаювання допомагає створити момент тиші та затишку, щоб подолати холод і отримати більше задоволення від спільного часу на вулиці.

**Заплануйте прогулянку.**

Сплануйте пригоду на свіжому повітрі, яка матиме сенс для вашої групи, враховуючи погоду, відстань і вік дітей.

**Заваріть чай або какао.**

Заваріть у термосі трав’яний чай без кофеїну або гарячий напій на ваш вибір (наприклад, гаряче какао). Якщо у вас є доступ до трав на відкритому повітрі, вирушайте з контейнером для збору та разом шукайте інгредієнти для приготування чаю.

Шукати інгредієнти для приготування їжі — це чудовий спосіб допомогти дітям навчитися розпізнавати рослини та трави, та зв’язуватися з флорою, яка росте у вашій місцевості. Використовуйте такі програми, як PlantNet або Google Lens, щоб допомогти ідентифікувати рослини під час пошуку їжі. Ступкою та товкачем (або руками) подрібніть листя, потім покладіть у чайник для заварювання та залийте теплою водою.

Ось наші улюблені інгредієнти:

*   лаванда
*   вербена лимонна
*   м’ята
*   чебрець
*   ромашка
*   жасмин
*   розмарин
*   біла сосна

**Пакуйте сумку.**

Візьміть свій термос або термопляшку, наповнену чаєм, кілька чашок, закусок і навіть одну-дві ковдри.

**Вирушайте на прогулянку.**

Вирушайте на прогулянку та активуйте різні органи чуття по дорозі. Дихайте на повні груди, щоб відчути запах прохолодного повітря. Відчуйте мороз на своїх щоках. Подивіться своїми очима і помітьте, як змінився ваш відкритий простір зі зміною сезону. Зупиніться і послухайте, який рух (тишу!) ви можете почути.

**Влаштуйте вечірку з чаєм або какао!**

Коли ваш похід майже закінчено, зупиніться, щоб насолодитися особливим задоволенням — перервою на чай/какао просто неба! Щоб вам було ще більше затишно, загорніться у ковдру. Наливаємо чай і смакуємо ласощами. Зверніть увагу на те, як тепла чашка відчувається у ваших руках. Якщо на вулиці холодно, зверніть увагу на пар, який підійматися з горнятка. Знайдіть хвилинку, щоб оцінити, як рідина зігріває тіло зсередини та який смак вона має після гарної прогулянки на свіжому повітрі.

**Чому це заняття корисне для дітей?**

Теплий чай або какао під кінець прогулянки в прохолодний день активує відчуття дотику, смаку і температури — величезний сенсорний виграш! Крім того, введення чогось нового й унікального в діяльність, якою ви займаєтеся регулярно, підвищує інвестиції для всіх учасників. Крім того, надання дітям інструментів, якими вони можуть зігрітися в холодну погоду, — це чудовий спосіб продовжити час на вулиці, а також допомогти дітям розвинути наполегливість і мужність.

Чаювання на природі

1. Якщо дозволяє час, прочитайте про те, чому дерева є нашими найкращими вчителями. Це допоможе вам розкрити про дерева цікаві ідеї та факти, про які можна поговорити з дітьми. 
 
2. Виходьте на вулицю: під час прогулянки, подорожі або навіть просто пересуваючись від будівлі до машини, звертайте увагу на дерева, повз які ви проходите. Поговоріть про їхній розмір, форму, колір, рух — усе, що ви в них помітили. 
 
3. Знайдіть дерево: виберіть особливе дерево та дізнайтеся про нього за допомогою різних органів чуттів. (Підійдіть ближче й відчуйте кору обличчям чи руками, послухайте, як шелестить листя або як воно звучить, коли об нього треться палиця, понюхай дерево.) 
 
4. Дайте своєму дереву назву: тепер, коли ви провели деякий час, спостерігаючи за своїм деревом усіма своїми органами чуття, зосередьтеся на своєму зв’язку з деревом. Є багато способів зробити це, але чудовий шлях для дітей — назвати своє дерево. Сповільніть темп і поцікавтеся у дітей, що вони думають про назву дерева. Які якості дерева найбільше привертають увагу дітей, і чи можуть вони надихнути на назву? 
 
5. Вилізьте на дерево, якщо можете. Якщо є якась гілка низька і достатньо сильна, щоб вилізти, лізьте! 
 
6. Насолоджуйтесь. Інші цікаві речі, які можна зробити з вашим деревом: 
<ul>
<li>виміряйте своє дерево за допомогою мотузки, рук або рулетки;</li>
<li>використовуйте бруд або природні скарби, щоб зробити обличчя вашому дереву або прикрасьте його;</li>
<li>співайте пісні та розповідайте анекдоти своєму дереву.</li>
</ul>
Знову і знову: відвідуйте дерево в різні пори року, щоб побачити, що залишається незмінним, а що змінюється - як фізично з деревом, так і у ваших стосунках з ним. 
 
Проведіть дослідження: дізнайтеся наукову назву дерева та дізнайтеся про нього щось особливе. Завантажте безплатну програму, наприклад LeafSnap, яка допоможе вам легко ідентифікувати дерева за їх листям, плодами та іншими ознаками. 
 
Отримайте натхнення: якщо ви можете виділити годину або близько того, щоб подорослішати, подивіться, як Джуді Денч ділиться своєю пристрастю до дерев у цьому документальному фільмі. Ви ніколи не побачите дерева однаковими. 
 
Чому це заняття корисне для дітей? 
 
Дерева сприяють розвитку моторики, наполегливості та самовпевненості. Спостереження за деревами всіма нашими органами чуття природним чином розвиває цікавість і базується на широкому діапазоні концепції STEM. Нарешті, як тільки діти проводять якісно час з деревами, вони мають шанс стати емпатичними та, звичайно, більш готовими захистити ці дивовижні рослини.

1\. Якщо дозволяє час, прочитайте про те, чому дерева є нашими найкращими вчителями. Це допоможе вам розкрити про дерева цікаві ідеї та факти, про які можна поговорити з дітьми.

2\. Виходьте на вулицю: під час прогулянки, подорожі або навіть просто пересуваючись від будівлі до машини, звертайте увагу на дерева, повз які ви проходите. Поговоріть про їхній розмір, форму, колір, рух — усе, що ви в них помітили.

3\. Знайдіть дерево: виберіть особливе дерево та дізнайтеся про нього за допомогою різних органів чуттів. (Підійдіть ближче й відчуйте кору обличчям чи руками, послухайте, як шелестить листя або як воно звучить, коли об нього треться палиця, понюхай дерево.)

4\. Дайте своєму дереву назву: тепер, коли ви провели деякий час, спостерігаючи за своїм деревом усіма своїми органами чуття, зосередьтеся на своєму зв’язку з деревом. Є багато способів зробити це, але чудовий шлях для дітей — назвати своє дерево. Сповільніть темп і поцікавтеся у дітей, що вони думають про назву дерева. Які якості дерева найбільше привертають увагу дітей, і чи можуть вони надихнути на назву?

5\. Вилізьте на дерево, якщо можете. Якщо є якась гілка низька і достатньо сильна, щоб вилізти, лізьте!

6\. Насолоджуйтесь. Інші цікаві речі, які можна зробити з вашим деревом:

*   виміряйте своє дерево за допомогою мотузки, рук або рулетки;
*   використовуйте бруд або природні скарби, щоб зробити обличчя вашому дереву або прикрасьте його;
*   співайте пісні та розповідайте анекдоти своєму дереву.

**Знову і знову:** відвідуйте дерево в різні пори року, щоб побачити, що залишається незмінним, а що змінюється - як фізично з деревом, так і у ваших стосунках з ним.

**Проведіть дослідження:** дізнайтеся наукову назву дерева та дізнайтеся про нього щось особливе. Завантажте безплатну програму, наприклад LeafSnap, яка допоможе вам легко ідентифікувати дерева за їх листям, плодами та іншими ознаками.

**Отримайте натхнення:** якщо ви можете виділити годину або близько того, щоб подорослішати, подивіться, як Джуді Денч ділиться своєю пристрастю до дерев у цьому документальному фільмі. Ви ніколи не побачите дерева однаковими.

**Чому це заняття корисне для дітей?**

Дерева сприяють розвитку моторики, наполегливості та самовпевненості. Спостереження за деревами всіма нашими органами чуття природним чином розвиває цікавість і базується на широкому діапазоні концепції STEM. Нарешті, як тільки діти проводять якісно час з деревами, вони мають шанс стати емпатичними та, звичайно, більш готовими захистити ці дивовижні рослини.

Мій друг дерево

Коли закінчується лютий, починають з’являтися перші ознаки весни. Завантажте або надрукуйте робочий аркуш, щоб допомогти вашій родині шукати ознаки весни, і дізнайтеся більше про те, на що звернути увагу! 
 
Крок 1. Завантажте власний аркуш «Ознаки весни». 
Подивіться разом з дітьми на аркуш. Надрукуйте копію або дві, якщо хочете. Ви побачите, що його розроблено для використання будь-де. І це допомагає дітям використовувати свої п’ять органів чуття (зір, слух, нюх, дотик і смак), щоб знайти ознаки того, що наближається весна! 
 
Крок 2. Вийдіть на вулицю, щоб відчути перші ознаки весни. 
Вийдіть на вулицю та почніть використовувати кожне почуття, щоб знайти те, що говорить вам, що весна на порозі! 
 
Ви можете взяти аркуш із собою та намалювати або записати те, що знайдете, або просто використовувати його, щоб керувати своїм дослідженням. Цінність у подорожі та відчуттях! 
 
На що варто звернути увагу: 
 
Що варто ПОБАЧИТИ — Що роблять тварини? Які нові рослини ростуть на землі? Що відбувається з деревами? Як виглядає земля? Шукайте бруньки на деревах і сміливі маленькі квіти, такі як проліски чи крокуси. 
 
Те, що варто ПОЧУТИ — замріть. Що ви чуєте? Чи чути щебіт птахів? Ви вже помітні комахи? 
 
Те, що варто ВІДЧУТИ — глибоко вдихніть. Що так пахне? Ви відчуваєте запах землі? Свіжого листя? Квітів? 
 
Що потрібно ЗАУВАЖИТИ — припадіть, присядьте або ляжте. Як почувається земля? Ніжно торкніться рослини. Які вони? Як відчувається повітря на щічках? 
 
Що варто СМАКУВАТИ. Якщо ви хочете заохотити дітей скуштувати щось на вулиці, переконайтеся, що воно безпечне (наприклад часникова трава). Також ви можете взяти з собою весняний чай і перекус на прогулянку і відсвяткувати весняні знахідки. 
 
Пошук ознак весни допомагає дітям: 
Стати більш уважними до свого оточення, допомагає розвинути концентрацію, зміцнює зв'язок зі світом природи, його ритмами та циклами.&nbsp; 
 
Крім того, це цікавий спосіб зробити час на вулиці особливим.

Коли закінчується лютий, починають з’являтися перші ознаки весни. Завантажте або надрукуйте робочий аркуш, щоб допомогти вашій родині шукати ознаки весни, і дізнайтеся більше про те, на що звернути увагу!

**Крок 1. Завантажте власний аркуш «Ознаки весни».**

Подивіться разом з дітьми на аркуш. Надрукуйте копію або дві, якщо хочете. Ви побачите, що його розроблено для використання будь-де. І це допомагає дітям використовувати свої п’ять органів чуття (зір, слух, нюх, дотик і смак), щоб знайти ознаки того, що наближається весна!

**Крок 2. Вийдіть на вулицю, щоб відчути перші ознаки весни.**

Вийдіть на вулицю та почніть використовувати кожне почуття, щоб знайти те, що говорить вам, що весна на порозі!

Ви можете взяти аркуш із собою та намалювати або записати те, що знайдете, або просто використовувати його, щоб керувати своїм дослідженням. Цінність у подорожі та відчуттях!

**На що варто звернути увагу:**

Що варто ПОБАЧИТИ — Що роблять тварини? Які нові рослини ростуть на землі? Що відбувається з деревами? Як виглядає земля? Шукайте бруньки на деревах і сміливі маленькі квіти, такі як проліски чи крокуси.

Те, що варто ПОЧУТИ — замріть. Що ви чуєте? Чи чути щебіт птахів? Ви вже помітні комахи?

Те, що варто ВІДЧУТИ — глибоко вдихніть. Що так пахне? Ви відчуваєте запах землі? Свіжого листя? Квітів?

Що потрібно ЗАУВАЖИТИ — припадіть, присядьте або ляжте. Як почувається земля? Ніжно торкніться рослини. Які вони? Як відчувається повітря на щічках?

Що варто СМАКУВАТИ. Якщо ви хочете заохотити дітей скуштувати щось на вулиці, переконайтеся, що воно безпечне (наприклад часникова трава). Також ви можете взяти з собою весняний чай і перекус на прогулянку і відсвяткувати весняні знахідки.

**Пошук ознак весни допомагає дітям:**

Стати більш уважними до свого оточення, допомагає розвинути концентрацію, зміцнює зв'язок зі світом природи, його ритмами та циклами. 

Крім того, це цікавий спосіб зробити час на вулиці особливим.

Шукайте перші ознаки весни

Оригінальний варіант заняття «Корона природи» для дітей 
 
Подібно до перечитування улюбленої книги, є деякі чарівні події, які діти люблять згадувати в розмові (іноді відтворюючи їх!) знову і знову. Створіть для них ці чарівні моменти? Один перевірений і вірний підхід: коронування дітей «королів і королев диких речей» є однією з наших улюблених магічних ігор. 
 
По-перше, прочитайте вголос книгу Моріса Сендака “Там, де водяться диковиська”, щоб розбудити уяву дітей. Потім запропонуйте дітям створити власні корони, використовуючи природні скарби навколо них.&nbsp; 
 
Це проста, але ефективна вправа для розвитку уяви. 
 
Підготуйте матеріали: смужки щільного паперу довжиною приблизно 50 см. Кожна смужка складе одну корону. Приклейте два шматки двостороннього скотчу по центру. 
 
Виберіть місце: виберіть відкритий майданчик із низкою маленьких легких об’єктів із цікавими кольорами, формами, текстурами та/або ароматами (наприклад, квіти, трави, листя, насіння, ягоди, кора, навіть мертві жуки!). 
 
Полювання за прикрасами: заохочуйте дітей сканувати територію, використовуючи всі органи чуття (окрім смаку!), щоб знайти цікаві об’єкти для своїх корон. Дайте дітям мішечок для збору предметів. Ми виявили, що найкраще працює, коли діти спочатку полюють, а потім десь приземляються, щоб приклеїти речі на свої корони. 
 
Зробіть корони: дайте невеликий інструктаж щодо того, як наклеювати речі на стрічку (будьте готові працювати «в команді» з дітьми, яким це важко). Коли діти прикрасять смужки, оберніть їх навколо голови та закріпіть. 
 
Шум! Після того, як усі діти будуть короновані, починайте свою “дурну справу”. Висніть на гілках дерев, скрегочіть дикими зубами, демонструйте дикі кігті, стрибайте, танцюйте, вигукуйте дивні звуки — ви зрозуміли! Діти швидко будуть вас наслідувати. Деякі діти можуть захотіти перетворитися на принцес, воїнів чи інших особистостей – і це нормально! Відступіть і дозвольте їм це зробити. 
 
Чому це заняття корисно для дітей? 
Майже всі діти люблять перевтілюватися. Ця гра допомагає розвивати уяву разом із критичними навичками, такими як спілкування та креативність. 
 
Проєкт із виготовлення корони — це також чудовий спосіб розвинути дрібну моторику, але це більше, ніж здається на перший погляд. Ви впізнаєте багато: збір інгредієнтів і їх транспортування підтримує схему транспортування; розміщення об’єктів у певному порядку на головній частині – чудова практика зі схемою позиціювання; сам акт наклеювання об'єктів на паперову корону активує сполучну схему. 
 
Але найважливіше для ваших дітей — це незалежність і гордість за свій кінцевий продукт, навіть якщо він виглядає не ідеально. Проявіть захоплення, коли ваші діти розповідатимуть вам усе про свої готові корони – це ще більше підвищить їхню самооцінку. Тоді нехай почнеться шалений галас!

Оригінальний варіант заняття «Корона природи» для дітей

Подібно до перечитування улюбленої книги, є деякі чарівні події, які діти люблять згадувати в розмові (іноді відтворюючи їх!) знову і знову. Створіть для них ці чарівні моменти? Один перевірений і вірний підхід: коронування дітей «королів і королев диких речей» є однією з наших улюблених магічних ігор.

По-перше, прочитайте вголос книгу Моріса Сендака “Там, де водяться диковиська”, щоб розбудити уяву дітей. Потім запропонуйте дітям створити власні корони, використовуючи природні скарби навколо них. 

Це проста, але ефективна вправа для розвитку уяви.

**Підготуйте матеріали:** смужки щільного паперу довжиною приблизно 50 см. Кожна смужка складе одну корону. Приклейте два шматки двостороннього скотчу по центру.

**Виберіть місце:** виберіть відкритий майданчик із низкою маленьких легких об’єктів із цікавими кольорами, формами, текстурами та/або ароматами (наприклад, квіти, трави, листя, насіння, ягоди, кора, навіть мертві жуки!).

**Полювання за прикрасами:** заохочуйте дітей сканувати територію, використовуючи всі органи чуття (окрім смаку!), щоб знайти цікаві об’єкти для своїх корон. Дайте дітям мішечок для збору предметів. Ми виявили, що найкраще працює, коли діти спочатку полюють, а потім десь приземляються, щоб приклеїти речі на свої корони.

**Зробіть корони:** дайте невеликий інструктаж щодо того, як наклеювати речі на стрічку (будьте готові працювати «в команді» з дітьми, яким це важко). Коли діти прикрасять смужки, оберніть їх навколо голови та закріпіть.

**Шум!** Після того, як усі діти будуть короновані, починайте свою “дурну справу”. Висніть на гілках дерев, скрегочіть дикими зубами, демонструйте дикі кігті, стрибайте, танцюйте, вигукуйте дивні звуки — ви зрозуміли! Діти швидко будуть вас наслідувати. Деякі діти можуть захотіти перетворитися на принцес, воїнів чи інших особистостей – і це нормально! Відступіть і дозвольте їм це зробити.

**Чому це заняття корисно для дітей?**

Майже всі діти люблять перевтілюватися. Ця гра допомагає розвивати уяву разом із критичними навичками, такими як спілкування та креативність.

Проєкт із виготовлення корони — це також чудовий спосіб розвинути дрібну моторику, але це більше, ніж здається на перший погляд. Ви впізнаєте багато: збір інгредієнтів і їх транспортування підтримує схему транспортування; розміщення об’єктів у певному порядку на головній частині – чудова практика зі схемою позиціювання; сам акт наклеювання об'єктів на паперову корону активує сполучну схему.

Але найважливіше для ваших дітей — це незалежність і гордість за свій кінцевий продукт, навіть якщо він виглядає не ідеально. Проявіть захоплення, коли ваші діти розповідатимуть вам усе про свої готові корони – це ще більше підвищить їхню самооцінку. Тоді нехай почнеться шалений галас!

Королі та королеви диких речей

Розум і тіло тісно пов’язані. Ми можемо допомогти дітям навчитися використовувати рухи як інструмент, щоб відчути зосередженість та спокій. 
Для цього заняття обрали тварину, до якої зараз є найбільший інтерес. Тож перевтілилися в лютих та могутніх левів. 
 
Переслідуй та кидайся: запропонуйте дитині вибрати місце або предмет на вулиці, щоб зосередити на ньому погляд, коли вона вдає, що переслідує (повільно пересуваючись на четвереньках) по траві. Діти також можуть чергувати переслідування та кидання! 
 
Доглядай: як і домашні коти, леви проводять багато часу, вилизуючи свою шерсть, щоб бути чистими. Язики левів мають маленькі гачки, які називаються сосочками і діють як гребінець, коли вони ковзають по шерсті. Діти можуть вдавати, що облизують свої «лапи» і терти лапами свою гриву, щоб бути чистими. 
 
Вітай друзів-левів: леви потираються головами, щоб привітати один одного та поширити сімейний запах. Члени сім’ї можуть вітати один одного як леви, м’яко притиснувшись головами один до одного. 
 
Ричи: рикання лева найгучніше з усіх великих котів, його можна почути за 8 кілометрів! Потренуйся разом рикати та подивіться, як далеко можуть поширюватися ваші рики.&nbsp; 
 
Левячі рухи: попробуйте позу лева разом, щоб зняти напругу та допомогти дітям відчути себе більш зосередженими та допомогти контролювати тіло й емоції.&nbsp; 
 
Зроби гриву лева: запропонуйте дітям перероблені матеріали, художні матеріали та/або природні об’єкти та запропонуйте їм створити власну гриву лева, щоб розпалити творчу гру. Щоб зробити гриву з паперової тарілки, виріжте середину тарілки та запропонуйте дітям приклеїти будівельний папір, фрагменти колажу або різнокольорове осіннє листя зовні. Прикріпіть палицю, щоб перетворити свою гриву на маску. 
 
Чому це заняття корисне для дітей? 
Вдавати із себе іншу істоту — чудовий спосіб допомогти дітям дізнатися про тварин, а також розвинути емпатію. Коли діти випробовують різні способи дихання, спілкування та пересування, як леви, вони відчувають себе в моменті, нервова система заспокоюється, стають пильними та зосередженими.

Розум і тіло тісно пов’язані. Ми можемо допомогти дітям навчитися використовувати рухи як інструмент, щоб відчути зосередженість та спокій.

Для цього заняття обрали тварину, до якої зараз є найбільший інтерес. Тож перевтілилися в лютих та могутніх левів.

**Переслідуй та кидайся:** запропонуйте дитині вибрати місце або предмет на вулиці, щоб зосередити на ньому погляд, коли вона вдає, що переслідує (повільно пересуваючись на четвереньках) по траві. Діти також можуть чергувати переслідування та кидання!

**Доглядай:** як і домашні коти, леви проводять багато часу, вилизуючи свою шерсть, щоб бути чистими. Язики левів мають маленькі гачки, які називаються сосочками і діють як гребінець, коли вони ковзають по шерсті. Діти можуть вдавати, що облизують свої «лапи» і терти лапами свою гриву, щоб бути чистими.

**Вітай друзів-левів:** леви потираються головами, щоб привітати один одного та поширити сімейний запах. Члени сім’ї можуть вітати один одного як леви, м’яко притиснувшись головами один до одного.

**Ричи:** рикання лева найгучніше з усіх великих котів, його можна почути за 8 кілометрів! Потренуйся разом рикати та подивіться, як далеко можуть поширюватися ваші рики. 

**Левячі рухи:** попробуйте позу лева разом, щоб зняти напругу та допомогти дітям відчути себе більш зосередженими та допомогти контролювати тіло й емоції. 

**Зроби гриву лева:** запропонуйте дітям перероблені матеріали, художні матеріали та/або природні об’єкти та запропонуйте їм створити власну гриву лева, щоб розпалити творчу гру. Щоб зробити гриву з паперової тарілки, виріжте середину тарілки та запропонуйте дітям приклеїти будівельний папір, фрагменти колажу або різнокольорове осіннє листя зовні. Прикріпіть палицю, щоб перетворити свою гриву на маску.

**Чому це заняття корисне для дітей?**

Вдавати із себе іншу істоту — чудовий спосіб допомогти дітям дізнатися про тварин, а також розвинути емпатію. Коли діти випробовують різні способи дихання, спілкування та пересування, як леви, вони відчувають себе в моменті, нервова система заспокоюється, стають пильними та зосередженими.

Гра у левів

Розмова з дітьми про членів вашої сім’ї — чудовий спосіб допомогти їм розвинути почуття приналежності — коріння, яке дає їм змогу відчувати причетність до світу. 
 
Крок 1: Поговоріть про свою родину. 
Почніть із запитань про склад сім'ї та родини. Це можливість допомогти дітям подумати про найважливіших для них людей і про те, чим унікальна їхня сім’я. Хто з членів родини живе разом з вами? Хто з членів родини живе окремо? Хто є сусідами, опікунами чи друзями, які є частиною великої спільноти вашої родини? Якщо можете, перегляньте фотографії членів родини разом, щоб розпалити дискусію. Що робить кожну людину особливою? Які улюблені спогади вашої дитини або чим можна зайнятися з кожним з членом родини? 
 
Крок 2: Запустіть дію. 
Візьміть ємність з водою і вийдіть на вулицю до дерева або рівної поверхні на землі. Запитайте дітей: «Як ви думаєте, чи можемо ми зробити болотяне обличчя кожному з членів нашої родини?» Спонукайте до уяви та планування, запитуючи щось на кшталт: як виглядатимуть болотяні обличчя? Які об’єкти ми можемо використовувати для обличчя? 
 
Крок 3: Зберіть матеріали для облич. 
Відправте дітей збирати об’єкти, щоб використовувати для різних рис їхніх сімейних облич. Запропонуйте контейнер (наприклад, невелику чашку, контейнер для йогурту, невеликий пакет) для збору та перенесення предметів. 
 
Крок 4. Зробіть і приклейте пиріг з багнюки. 
Приготуйте болотяну суміш потрібної консистенції (подумайте про густе тісто для брауні). Для кожного обличчя приготуйте пиріг із багнюки, трохи розплющте його, а потім гарненько прикладіть на кору дерева або землю, кілька разів поштовхнувши його пальцями по краю, щоб він дійсно прилип. 
 
Крок 5: Керуйте під час створення. 
Поки діти працюють, будьте готові допомогти їм, якщо вони попросять, але дозвольте їм робити стільки, скільки можуть. Якщо у дітей розсипаються обличчя, допоможіть їм зібрати бруд, перепакувати та знову плюхнути. Слава вашій болотяній родині! Запропонуйте дітям розповісти якомога більше про кожне обличчя та про члена родини, якого воно представляє. Якщо ви можете, запросіть членів родини прийти подивитися на брудні обличчя або зробіть фотографії та надішліть їх членам родини. Родичі будуть радіти, знаючи, що ваша дитина думала про них, граючись. 
 
Чому це заняття корисне для дітей? 
Кожна сім'я унікальна. Незалежно від того, чи визначення родини у вашій сім’ї включає родичів та/або тих, хто має особливе значення у вашому житті, допомога дітям визначити, хто є частиною їхньої сім’ї, дає їм відчуття причетності та гордості за власний унікальний родинний склад. Складання облич також є чудовим способом допомогти дітям налаштуватися на міміку та емоції. А гра та експерименти з липкою грязюкою допомагають дітям зміцнити відчуття дотику – і ми знаємо, що чим краще діти здатні налаштувати та інтегрувати свої органи чуття, тим ефективніше вони можуть вчитися.

Розмова з дітьми про членів вашої сім’ї — чудовий спосіб допомогти їм розвинути почуття приналежності — коріння, яке дає їм змогу відчувати причетність до світу.

**Крок 1: Поговоріть про свою родину.**

Почніть із запитань про склад сім'ї та родини. Це можливість допомогти дітям подумати про найважливіших для них людей і про те, чим унікальна їхня сім’я. Хто з членів родини живе разом з вами? Хто з членів родини живе окремо? Хто є сусідами, опікунами чи друзями, які є частиною великої спільноти вашої родини? Якщо можете, перегляньте фотографії членів родини разом, щоб розпалити дискусію. Що робить кожну людину особливою? Які улюблені спогади вашої дитини або чим можна зайнятися з кожним з членом родини?

**Крок 2: Запустіть дію.**

Візьміть ємність з водою і вийдіть на вулицю до дерева або рівної поверхні на землі. Запитайте дітей: «Як ви думаєте, чи можемо ми зробити болотяне обличчя кожному з членів нашої родини?» Спонукайте до уяви та планування, запитуючи щось на кшталт: як виглядатимуть болотяні обличчя? Які об’єкти ми можемо використовувати для обличчя?

**Крок 3: Зберіть матеріали для облич.**

Відправте дітей збирати об’єкти, щоб використовувати для різних рис їхніх сімейних облич. Запропонуйте контейнер (наприклад, невелику чашку, контейнер для йогурту, невеликий пакет) для збору та перенесення предметів.

**Крок 4. Зробіть і приклейте пиріг з багнюки.**

Приготуйте болотяну суміш потрібної консистенції (подумайте про густе тісто для брауні). Для кожного обличчя приготуйте пиріг із багнюки, трохи розплющте його, а потім гарненько прикладіть на кору дерева або землю, кілька разів поштовхнувши його пальцями по краю, щоб він дійсно прилип.

**Крок 5: Керуйте під час створення.**

Поки діти працюють, будьте готові допомогти їм, якщо вони попросять, але дозвольте їм робити стільки, скільки можуть. Якщо у дітей розсипаються обличчя, допоможіть їм зібрати бруд, перепакувати та знову плюхнути. Слава вашій болотяній родині! Запропонуйте дітям розповісти якомога більше про кожне обличчя та про члена родини, якого воно представляє. Якщо ви можете, запросіть членів родини прийти подивитися на брудні обличчя або зробіть фотографії та надішліть їх членам родини. Родичі будуть радіти, знаючи, що ваша дитина думала про них, граючись.

**Чому це заняття корисне для дітей?**

Кожна сім'я унікальна. Незалежно від того, чи визначення родини у вашій сім’ї включає родичів та/або тих, хто має особливе значення у вашому житті, допомога дітям визначити, хто є частиною їхньої сім’ї, дає їм відчуття причетності та гордості за власний унікальний родинний склад. Складання облич також є чудовим способом допомогти дітям налаштуватися на міміку та емоції. А гра та експерименти з липкою грязюкою допомагають дітям зміцнити відчуття дотику – і ми знаємо, що чим краще діти здатні налаштувати та інтегрувати свої органи чуття, тим ефективніше вони можуть вчитися.

Болотяна сімейка

Як тільки діти навчаються тримати предмети під час руху, вони, здається, безперестанку збирають та транспортують речі з одного місця в інше. Виявляється, діти колекціонери за своєю природою. Отже, якщо для дітей природно збирання, а колекціонування корисно, то батьки можуть просто вийти на вулицю і дати їм порожню коробку від яєць. Цей простий (і дешевий) інструмент допомагає дітям зосередитись на колекціонуванні та пошуку численних скарбів, які дарує природа кожної пори року. Спробуйте деякі з наших улюблених підказок, щоб почати пошук скарбів. 
 
“Відрекомендуйте” коробку для яєць: 
Покажіть дітям порожню упаковку від яєць і скажіть: «Ви знаєте, що це?» Потім таємничим голосом повідомте: «Це НЕ коробка для яєць! Це... ваша власна скринька з скарбами!» 
 
Запросіть грати: 
Кожна пора року сповнена природних скарбів. Подумайте разом, які скарби ви можете знайти під час прогулянки цієї пори року. Які скарби ви можете знайти відповідного розміру, щоб вони помістилися в коробку для яєць? 
 
Пропонуйте підказки для підживлення гри: 
Запропонуйте дітям збирати та сортувати, використовуючи будь-яку з цих підказок: Сенсорне полювання: «Як ви думаєте, можна наповнити свою скриньку із скарбами речами, які здаються дуже акуратними/м’якими/грубими? Що, якби ви використовували свій ніс (вуха) для полювання і наповнили свою коробку речами, які пахнуть (видають звуки)?" 
 
Усе те саме: «Чи можете ви знайти речі, які мають однаковий колір/форму/фактуру?» Всі різні: «Чи можете ви знайти для кожної лунки щось іншого кольору/форми/фактури? Вгадайте категорію: дозвольте дітям вибрати власну категорію під час пошуку. Потім, коли вони показують свою колекцію, ви знаходите спільне між усіма предметами. 
 
Чому це заняття корисне для дітей? 
Перетворення звичайного домашнього предмета, такого як коробка з-під яєць, на спеціальну скриньку зі скарбами — це чудовий спосіб підтримати креативність і дивергентне мислення дітей, здатність уявляти багато різних можливостей у певній ситуації. Коли діти вибирають, які об’єкти збирати та як їх сортувати, вони активізують навички зосередженості, спостереження та категоризацію. Помічаючи скарби, які надає природа в кожну пору року, де ви живете, це допомагає дітям зв’язатися із землею та краще зрозуміти цикли та ритми світу природи. Крім того, колекціонування є одним із загальноприйнятих видів поведінки, які називаються схемами, які визнають батьки в усьому світі та які, на думку експертів, важливі для розвитку мозку.

Як тільки діти навчаються тримати предмети під час руху, вони, здається, безперестанку збирають та транспортують речі з одного місця в інше. Виявляється, діти колекціонери за своєю природою. Отже, якщо для дітей природно збирання, а колекціонування корисно, то батьки можуть просто вийти на вулицю і дати їм порожню коробку від яєць. Цей простий (і дешевий) інструмент допомагає дітям зосередитись на колекціонуванні та пошуку численних скарбів, які дарує природа кожної пори року. Спробуйте деякі з наших улюблених підказок, щоб почати пошук скарбів.

**“Відрекомендуйте” коробку для яєць:**

Покажіть дітям порожню упаковку від яєць і скажіть: «Ви знаєте, що це?» Потім таємничим голосом повідомте: «Це НЕ коробка для яєць! Це... ваша власна скринька з скарбами!»

**Запросіть грати:**

Кожна пора року сповнена природних скарбів. Подумайте разом, які скарби ви можете знайти під час прогулянки цієї пори року. Які скарби ви можете знайти відповідного розміру, щоб вони помістилися в коробку для яєць?

**Пропонуйте підказки для підживлення гри:**

Запропонуйте дітям збирати та сортувати, використовуючи будь-яку з цих підказок: Сенсорне полювання: «Як ви думаєте, можна наповнити свою скриньку із скарбами речами, які здаються дуже акуратними/м’якими/грубими? Що, якби ви використовували свій ніс (вуха) для полювання і наповнили свою коробку речами, які пахнуть (видають звуки)?"

Усе те саме: «Чи можете ви знайти речі, які мають однаковий колір/форму/фактуру?» Всі різні: «Чи можете ви знайти для кожної лунки щось іншого кольору/форми/фактури? Вгадайте категорію: дозвольте дітям вибрати власну категорію під час пошуку. Потім, коли вони показують свою колекцію, ви знаходите спільне між усіма предметами.

**Чому це заняття корисне для дітей?**

Перетворення звичайного домашнього предмета, такого як коробка з-під яєць, на спеціальну скриньку зі скарбами — це чудовий спосіб підтримати креативність і дивергентне мислення дітей, здатність уявляти багато різних можливостей у певній ситуації. Коли діти вибирають, які об’єкти збирати та як їх сортувати, вони активізують навички зосередженості, спостереження та категоризацію. Помічаючи скарби, які надає природа в кожну пору року, де ви живете, це допомагає дітям зв’язатися із землею та краще зрозуміти цикли та ритми світу природи. Крім того, колекціонування є одним із загальноприйнятих видів поведінки, які називаються схемами, які визнають батьки в усьому світі та які, на думку експертів, важливі для розвитку мозку.